Logo Polskiego Radia
Print

«Мустафа незламний»

PR dla Zagranicy
Jana Stepniewicz 08.05.2014 15:07
Польські газети пишуть про призначення лідерові кримських татар Мустафі Джемілєву першої Нагороди Солідарності.

«Мустафа незламний», «Останній з великих дисидентів» - польські газети пишуть про призначення лідерові кримських татар Мустафі Джемілєву першої Нагороди Солідарності. «Джемілєва депортовано з Криму коли йому було півтора року, він повернувся на півострів 44-річним переможцем. Перед цим, 15 років провів у совєтських таборах тільки тому, що хотів повернутися додому, - читаємо про лауреата у газеті «Rzeczpospolita». - Сьогодні, в часи настільки ж паршиві, як совєтські, він знову мусить боротися і доводити.. Як у давні часи, його противником є полковник КДБ».

«Крим був обмеженою операцією, - продовжує тему України «Gazeta Wyborcza». - Натомість події на сході країни виходять з-під контролю і можуть перерости у громадянську війну набагато серйознішу, ніж це би було вигідно Москві. Видання публікує інтерв’ю з Міхаелем Емерсоном, аналітиком брюссельського Центру дослідження європейської політики. Експерт порівнює Київ до Берліна у 1945 році, тому що «ключові гравці, які один одному не довіряють, все-таки можуть знайти шлях співпраці». А така співпраця полягала б у миротворчій місії , що складалася б з військових України, Росії та ЄС. «Україна зараз знаходиться у фазі розпаду – вважає експерт. – З кожним днем країна втрачає свою суверенність та територію. Тому кращим вирішенням для неї було стати кондомініумом між ЄС та Росією, тобто країною, яка утримує добрі взаємовідносини як із Євросоюзом, так і з Росією, ніж розпастися» - переконує Міхаель Емерсон на шпальтах видання Gazeta Wyborcza».

А думки експерта коментує журналіст газети Томаш Бєлєцький. «Ідея Емерсона, щоб залишити Україну в буферній зоні між Заходом і Росією, дедалі міцніше спокушає Західну Європу. А жорстока правда така, що коли Захід не протиставиться Путіну, ця буферна зона стане єдиним способом щоб врятувати українську інтегральність». Росія має дуже чітку мету стосовно України – читаємо на шпальтах польського видання, – це її федералізація. Захід такої мети не має.

Від моменту вибуху кризи в Україні, російський президент не брав участі у жодній зустрічі із західними лідерами на найвищому рівні. Газета «Rzeczpospolita» що перше впродовж двох місяців запрошення Владімір Путін отримав від Єлизейського палацу. У Париж російського президента запрошують взяти участь у святкуванні річниці висадки альянтських військ у Нормандії. Газета теж нагадує, що західні лідери відмовилися брати участь у саміті Великої вісімки у Сочі, а частина з них не приїде також на Економічний форум до Сан-Петербурга. Про свою неучасть заявили голови американських концернів, але коли говорити про європейські, то вони такої солідарності не показали. До Сан-Петербурга збирається, хоча б, голова польського нафтового концерну «Orlen».

І маленький ювілей – сьогодні «Gazeta Wyborcza» відзначає своє 25-річчя. 8 травня 1989 року вийшов перший номер цього щоденного видання. Тож у спеціальному додатку можемо дізнатися про те, як все починалося тоді, місяць перед першими частково вільними виборами у Польщі і кінцем ПНР-у. Серед тем, порушених на шпальтах першого числа: «Польська залізниця обіцяє, що у вагонах вже не бракуватиме склянок, постільної білизни та туалетного паперу. Прем’єр-міністр Раковський заявив: Я починаю чорно бачити майбутнє країни. З крамниць «вимило» лимони. Польська академія наук пропонує в офіційній кореспонденції вживати звернення «пан», а не «громадянин».

Я.С.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти