Україна відпливає від Росії. У Москві підтримують ілюзію, що може не назавжди – читаємо у коментарі Вацлава Радзівіновича. На погляд публіциста видання «Gazeta Wyborcza», Путін балансує на канаті, але про справжню війну не думає. «У Москві панує воєнний психоз, який передається також сусідам, у тому й полякам. На жаль, не можу запевнити, що війни в Україні не буде, але я впевнений, що Москва її не планує», – пише Радзівінович. Росія і сам Путін стоять перед великою історичною поразкою. На погляд публіциста, вони змушені взяти Крим, щоб приховати факт, що Москва втрачає Україну, яка залишалася під її пануванням або принаймні в зоні її впливів вже 360 років. «Путінові потрібні цей бездумний гармидер і переможний марш російської армії по Крим. За цією ширмою він намагається приховати свою поразку і переконати підданих, що здобув велику перемогу», – констатує польський публіцист.
Що робити з Росією – не знає ніхто, – каже в інтерв’ю польському щоденнику депутат німецького Бундестагу від Партії зелених Marieluise Beck. «Безперечно, Захід робить замало для того, щоб зупинити конфлікт. Через те уряд Арсенія Яценюка знаходиться у дедалі складнішій ситуації», – каже німецька депутатка, відповідаючи на запитання журналіста, чи Німеччина готова на рішучі кроки щодо Москви. Бек передбачає, що у випадку, якщо уряд Яценюка буде змушений змиритися з анексією Криму, це призведе до дестабілізації ситуації в Україні, в якій може зрости значення радикального Правого сектора, котрий готовий зі зброєю в руках захищати цілісність Україну. «Досі з боку України не пролунав жоден постріл. Але це може змінитися. І винним буде Захід, який вчасно не прореагував», – каже представниця німецьких Зелених.
На погляд співрозмовниці польського видання, ситуація дуже складна, бо західні країни не готові на введення радикальних економічних санкцій. Наприклад, Німеччина залежна від російської нафти. А на результати інших санкцій, таких як зупинення трансферу технологій до Росії, треба чекати декілька років. Євросоюз не може так само швидко як Росія реагувати і в політичному плані: «Керівник дипломатії ЄС Кетрін Ештон не є слабка, безрезультативність дій виникає через те, що вона має за собою ще 28 міністрів закордонних справ, які захищають інтереси своїх країн», – пояснює Бек. Ніхто не передбачав, що разом з приходом до влади Путіна повернеться старе геополітичне мислення – підкреслює німецька депутатка.
«Ніхто не знає, що робити з Росією. На початку 90-их років ми пов’язували з нею великі надії. Ми думали, що коли розпався СРСР, нарешті вдалося об’єднати поділену Європу». «Я справді не знаю, як в майбутньому виглядатиме ця нова Європа, свідками народження якої ми сьогодні є», – констатує Марілуїс Бек з німецької Партії зелених.
Попри загрозу російської інтервенції, Київ готує реформи так само рішучі, як і план польського батька реформ – Бальцеровича. Скасування більшості соціальних пільг, підвищення цін на газ для населення та скорочення зайнятості і зарплат у державній адміністрації – це неминучі елементи драконівського процесу лікування України – читаємо у газеті «Rzeczpospolita». Аналітики підкреслюють, що запровадження програми болісних реформ буде за нинішніх обставин дуже складне. «Україна мусить змінити свою економіку. Держава близька банкрутства не може собі дозволити на великі дотації до цін газу. Проте – пише Марцін Пясецький – легко собі уявити ситуацію, що проросійські чи російські політики почнуть манити українців, що страждають від злиднів, візією економічного псевдодобробуту. Мовляв, коли припинить правити команда з Майдану, і владу переймуть політики, які дружать з Росією, все залишиться по-старому (не буде ні підвищення цін газу, ні зміни пенсійної системи). Втім, Україна не має виходу, державі необхідні докорінні реформи. На погляд публіциста, Захід має прийняти принципове рішення – допомагає Україні чи ні. «Тому з Заходу мусить надійти потік готівки (...) разом зі стратегією змін, можливо, повільніших, проте ефективних і реальних. Таких, від яких українці не схочуть відмовитися вже через місяць», – констатує публіцист видання «Rzeczpospolita».
Л.З.