Агентство внутрішньої безпеки Польщі заарештувало двох чоловіків, підозрюваних в шпигунстві. За неофіційною інформацією, це – білоруси, які працюють у Росії – пише «Gazeta Wyborcza». Депутатів парламенту повідомили про це в середу на незвичайній зустрічі – замість Сейму, народні обранці зібралися в штаб-квартирі військової розвідки. Політики не хочуть говорити про це, тому що зустріч була закрита. Шпигуни мали вести розвідку на об’єктах польської армії. Тепер, у зв’язку з останніми подіями в Україні, їхня «активність» зросла – наголошує «Gazeta Wyborcza». В іншому матеріалі, уже видання «Rzeczpospolita», читаємо: польський Генштаб наказав підготовку реформи національних резервних сил. Про що ідеться? – Сьогодні резервні сили розсіяні по різних підрозділах армії. Прихильники реформи хочуть, щоб добре навчені і озброєні підрозділи резерву можна було мобілізувати для підтримки військ, а в мирний час – для, наприклад, ліквідації наслідків стихійних лих.
Запланована реформа збільшить чисельність утворених 4 роки тому формувань. Тепер цифри не відповідають очікуванням – вояків близько 10 тисяч, а повинно їх бути в 2 рази більше. Як зазначає «Rzeczpospolita», парламент уже розпочав роботу по внесенню змін до закону про резервні сили. Має бути менше бюрократії в прийнятті до резерву добровольців, а також привілеї для фірм, які працевлаштовують резервних солдатів.
«Gazeta Wyborcza» зосереджується на тому, яким чином українським питанням оперує польська опозиція. Матеріал називається «Українська пастка Права і справедливості». Право і справедливість, нагадаю, це найбільша польська опозиційна партія, якою керує Ярослав Качинський, це його депутати були одними з тих, хто найбільш активно підтримував Майдан на самому Майдані. Проте, як наголошує «Gazeta Wyborcza», вперше консервативний електорат Качинського став виразно дорікати йому за підтримку України. «Ярославе, проси вибачення за Бандеру!» і «Кочівники, не цькуйте нас проти росіян!» – з такими плакатами під президентський палац у Варшаві 10 березня прийшли кілька десятків людей, які кожного 10 числа вшановують «місячницю» Смоленської авіакатастрофи. «Це було або явною провокацією російських спецслужб, або крайньою дурістю», – коментує прес-секретар партії Право і справедливість Адам Гофман. Проте, як наголошує «Gazeta Wyborcza», у партії знають, що українське питання зміцнює не її рейтинг, а ретинг опонента, правлячої Громадянської платформи. Тому партія відновлює різку критику глави польського МЗС Радослава Сікорського.
«Підтримаймо російську опозицію» – закликає у виданні «Gazeta Wyborcza» публіцист Войцєх Мазярський. «Не обманюймо себе і не повторюймо, що все буде добре і повернеться святий спокій. Не повернеться. Принаймні, поки не зміниться влада в Кремлі», – переконує польський публіцист і закликає Варшаву відкрити потужний засіб масової інформації російською мовою для Росії, на кшталт телеканалу «Бєлсат», який віщає з Польщі в Білорусь: «Під нашим боком ми маємо найбільш європейську частину імперії – Калінінград. Уся область може бути охоплена польським сигналом. Використаймо це. Нехай цей регіон стане для путінської Росії центром демократії і громадянської зарази».
І.І.