Угода з ЄС без помилування Тимошенко?

Віктор Янукович домігся свого: Брюссель погодиться підписати Угоду про асоціацію з Україною, навіть якщо Юлія Тимошенко остаточно буде відсторонена від політики – пише газета «Rzeczpospolita». Спеціальні посланці Європарламенту Алєксандер Кваснєвський і Пат Кокс звернулися до українських парламентаріїв із закликом підтримати закон, який уможливить екс-прем’єрці виїзд на лікування до Німеччини. Проте, у пропозиції формально незалежної депутатки Анжеліки Лабунської, яку в понеділок розглядає відповідна комісія українського парламенту, не передбачається можливості помилування Тимошенко, за що євросоюзні посланці боролися ще на початку жовтня – нагадує «Rzeczpospolita». Отже, у разі повернення з лікування в Німеччині лідерка Помаранчевої революції мала б не тільки закінчити семирічний термін ув’язнення і заплатити 195 мільйонів доларів штрафу, але й відповідати у двох процесах, у тому числі щодо причетності до вбивства. Не мала б також права балотуватися на виборах. «Страх в оточенні Януковича перед поверненням Тимошенко до активної політики і перемоги на президентських виборах 2015 року такий великий, що президент не погодиться на помилування. (... ) Чимало вказує, що Брюссель уже такої умови не ставить», – каже директор Осередку східних студій у Варшаві Адам Ебергардт.

«Dziennik. Gazeta Prawna» пропонує статтю «Україна, тобто німецька фабрика на Сході». Як читаємо, Федеративна Республіка Німеччина – це для України третій за величиною економічний партнер. Німецькі фірми дивляться на Схід у пошуках дешевої і кваліфікованої робочої сили. Досі це Польща виконувала роль фабрики Німеччини. Тепер частину ринку має шанс отримати Україна, з якою Європейський Союз цієї осені, найімовірніше, підпише Угоду про асоціацію і поглиблену зону вільної торгівлі – звертає увагу польське видання. Як читаємо, надалі слабка інфраструктура, корупція і нечіткі правила повинні знеохочувати закордонні фірми до інвестицій в Україні. Проте, на прикладі однієї з німецьких компаній «Dziennik. Gazeta Prawna» пише, що змінюється ставлення до розміщення бізнесу в Польщі – тут воно стає надто дорогим. Також, наприклад, електроенергія в Україні дешевша, ніж у Польщі.

«Gazeta Wyborcza» пише, що кожного року Польща призначає понад 28 мільйонів злотих (близько 7 мільйонів євро) на люстрацію. Це процес виявлення факту співпраці або служби в органах державної безпеки у попередню політичну епоху (1944-1990 роки). Люстрація мала охоплювати найважливіших людей у державі, а сьогодні стосується передусім членів міських та ґмінних рад. Видання запитує, чи це ще має сенс. Досі перевірено 35 тисяч люстраційних заяв. Для люстрованих процес означає розголос у ЗМІ, в Інтернеті. Для локальних громад така подія – чимала сенсація. Але поки що не планується жодної новелізації.

Н.Б.